День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Мабуть, не випадково вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята – Незалежності й Соборності.

Саме цій знаменній події і був присвячений тематичний вечір «Соборна Україна: від ідеї до життя», який був проведений 24 січня у бібліотеці із учнями гуртожитку ВПУ№25 м. Хмельницького, присвячений  історичному  значенню – Акту возз’єднання Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Бібліотекар Романова Л.І. та вихователь Обертюк Н.І. підготували цікаву та змістовну  розповідь до Дня Соборності України та ознайомили учнів  про часи становлення України як єдиної, соборної держави з метою виховання у дітей патріотизму, поваги до історичного минулого народу України, пропагування ідеї єдності, спільності історичної спадщини. Акцентувалась увага на історичних фактах, що передували злуці, на об’єднавчому русі, який наприкінці 1918- початку 1919 року охопив майже всю Україну. Учні  підготували коротку літературно-художню розповідь про урочисте святкування об’єднання УНР і ЗУНР, читали вірші. На тематичному вечорі демонструвалась історико-літературна книжкова виставка «Задзвонили срібні дзвони в Україні», література якої висвітлювала цю історичну подію України.

Задзвонили срібні дзвони в Україні,
Аж по світі по широкім стало чути:
«Зустрічайте Воскресіння день! Віднині
Навік-віки Україні вільній бути!».
Зашумів відвічний Київ прапорами,
Розлилась народу повідь по Подолі,
На майдані, на Софійськім, з корогвами
Зустрічала Україна свято волі.
Україно, нездоланна вища Мати
Володимира, Богдана і Тараса.
Бог тобі призначив жити, не вмирати,
Бути світові як захист і окраса.

В.Переяславець

Обертюк Наталя Іванівна,

вихователь гуртожитку.