Вище професійне училище №25 м. Хмельницького

Новини освіти

Освітній портал «Педагогічна преса»


В УДПУ відбувся IV регіональний учнівський фестиваль із психології

12.12.2017

IV регіональний учнівський фестиваль із психології «Психологія в моєму житті. Сімейні стосунки. Мистецтво спілкування», що відбувся 7 – 8 грудня 2017 року в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, зібрав близько десяти учнівських команд не лише із Умані, а й Уманського, Христинівського, Маньківського районів Черкаської області та Гайворонського району Кіровоградської області.

Цьогорічний фестиваль проводився з метою поширення психологічних знань серед учасників навчально-виховного процесу, розвитку в учнів культури міжособистісних стосунків у сім’ї та засвоєння механізмів ефективного спілкування.

Почесними гостями фестивалю були доктор психологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, директор Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПН України Віталій Панок та начальник відділу у справах сім’ї та молоді Уманської міської ради Наталія Вдовиченко.

Традиційно фестиваль проводився в три етапи. Перший – перегляд відеороликів, які команди-учасниці готували заздалегідь як домашнє завдання; другий – конкурс «Бліц», що передбачає перевірку теоретичних знань учасників із психології спілкування; третій етап – розв’язування психологічних ситуацій, який дає можливість оцінити креативність та акторські здібності учасників.

Всі команди-учасниці ретельно підготувалися і на високому представили себе на регіональному фестивалі.

Наприкінці захожу команди були нагороджені грамотами у різних номінаціях, учні одержали сертифікати на безкоштовне проходження профдіагностичного тестування та індивідуальної консультації з психологом. Організатор заходу – факультет соціальної та психологічної освіти УДПУ подяками відзначив відділи освіти, а також практичних психологів та соціальних педагогів за сприяння та підготовку учнівських колективів до участі у регіональному фестивалі.

Повідомляє прес-центр УДПУ

МОН пропонує три моделі навчання у школах з мовами нацменшин

12.12.2017

Міністерство освіти і науки враховуючи рекомендації Венеціанської комісії,  пропонує три моделі імплементації ст7, що будуть прописані в Законі «Про загальну середню освіту». Моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії.  Перший критерій – вразливість мови, другий – мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова.

Отже, мають бути запропоновані  3 моделі застосування і вивчення мов для впровадження статті 7 Закону «Про освіту».

  • Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу поряд з українською мовою. Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, наразі громада проживає виключно в українськомовному чи російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської.
  • Друга модель – для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати 2 варіанти. Перша варіант для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови.

Як і передбачено Законом, діти, чия материнська мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи. Другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп та які переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим. Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів.

  • Третя модель – для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови. До таких мов належить російська. Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу. Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – у сім’ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми й телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами – і українською, і російською.

Міністерство освіти і науки також розпочало роботу над поліпшенням навчання українській мові у школах з мовою навчання національних громад. Спільно з меншинами МОН працює над подальшою розробкою різних навчальних підходів з урахуванням освітніх потреб дітей. Основна мета – забезпечити достатній рівень володіння державною мовою, водночас зберігаючи якісне навчання різних предметів як державною, так і рідною мовами.

Повідомляє прес-служба МОН

Вступ-2018. Бюджетне місце «ходитиме за кращим вступником» не лише на бакалаврат, а й на магістратуру

12.12.2017

Під час вступної кампанії 2018-го МОН розширить практику використання широкого конкурсу – коли бюджетне місце надається не конкретному вишу, а йде до ВНЗ за вступником з найкращими балами. Зокрема, використання такого підходу розширять для бакалаврів і вперше застосують для вступу на магістратуру.

«Практика 2015-2017 років засвідчила, що широкий конкурс – це ефективна методика забезпечення справедливого розподілу місць держзамовлення. Вона передбачає алгоритмічний розподіл вступників за їхніми конкурсними балами та обраними пріоритетностями. Тому 2018-го ми переводимо на широкі конкурси більшість педагогічних спеціальностей для вступників на бакалаврат. Також вперше буде використано широкий конкурс для розподілу бюджетних місць в магістратуру. Це стосуватиметься спеціальностей «Право» та «Міжнародне право», – розповів директор Департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров.

Він нагадав, що широкий конкурс стає можливим для цих спеціальностей, оскільки наступного року вступні випробування до магістратури «Права» та «Міжнародного права» складаються у формі єдиних фахових іспитів та випробувань з використанням технологій ЗНО. Випробування міститимуть тестування з іноземної мови, права та загальних навчальних правничих компетентностей.

Зареєструватися можна буде з 14 травня до 5 червня 2018 року. Самі ж тестування проходитимуть у 2 етапи: 11 липня – з іноземної мови, 13 липня – з права та правничих компетентностей. Це пов’язано з тим, що 2018-го – поки що як експеримент – єдиний фаховий іспит з іноземної мови також проводитимуть для вступників до магістратури з низки гуманітарних галузей. Це, зокрема, «Гуманітарні науки» (крім спеціальності «Філологія»), «Соціальні та поведінкові науки», «Журналістика», «Сфера обслуговування», «Міжнародні відносини».

«Дуже важливим для Міністерства освіти і науки є підвищення довіри суспільства до вступних випробувань. І наразі найбільш ефективним засобом підвищення цієї довіри є поступове розширення використання технології зовнішнього незалежного оцінювання», – пояснив новації Олег Шаров.

Раніше директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій повідомив, що учні коледжів та ПТНЗ складатимуть державну підсумкову атестацію в формі ЗНО з трьох предметів, але ці зміни впроваджуватимуть поступово.

Інформує Міністерство освіти і науки

Щодо директорів шкіл, з якими закінчилися контракти після набрання чинності нової редакції Закону України «Про освіту»

12.12.2017

На запити з місць щодо трудових відносин із керівниками закладів загальної середньої освіти з якими закінчилися контракти після набрання чинності нової редакції Закону України «Про освіту», Профспілка відзначає наступне.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII частину другу ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту» викладено в такій редакції:

«2. Керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки – для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.

Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.».

Підпунктом 17 п.3 Прикінцевих та перехідних положень закону «Про освіту» встановлено, що після набрання чинності цим Законом частина друга статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку.

Підпунктом 2 п.6 Прикінцевих та перехідних положень цього закону Кабінет Міністрів України зобов’язано протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

Тож виходить, що допоки в установленому законом порядку не буде затверджено типове Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти, на підставі якого засновником буде розроблено положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти, а також не будуть забезпечені вимоги щодо складу конкурсних комісій, зокрема в частині представництва з боку громадських об’єднань керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці, реалізація частини другої ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту» про призначення керівника комунального закладу загальної середньої освіти за результатами конкурсного відбору унеможливлюється.

Щодо листа Міністерства освіти і науки України від 13.10.2017 № 1/9-554 «Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про освіту», в якому йдеться про те, що тимчасова відсутність затвердженого Міністерством зазначеного вище типового положення (наразі розробляється) не зупиняє дію норми Закону, то це суперечить загальноприйнятим нормам законотворчості, бо зупиняти чи не зупиняти дію певної норми закону може лише відповідний закон, а не відсутність механізму її реалізації.

Крім того, п. 9 цього листа, а саме про обрання керівника комунального закладу загальної середньої освіти на основі конкурсного відбору, що має бути проведений відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти, розробленого та затвердженого засновником цього закладу, потенційно може мати відмінні норми, від передбачених у розробленому з часом міністерством типовому положенні, містити іншу, ніж передбачена частиною 2 ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту», норму.

Згідно з частиною другою п. 2 ст. 2 Закону України «Про освіту» листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми.

Тому  застосування передбачених у листі положень про передчасне обрання за конкурсом керівників комунальних закладів загальної середньої освіти може призвести до порушення їхніх трудових прав та до звернень ними до судових органів.

Відповідно до частини другої ст.39Кодексу законів про працю України  трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк. Аналогічні положення передбачено в пункті 5.3.9 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, яким Міністерство освіти і науки України рекомендує органам управління освітою, керівникам закладів та установ освіти і науки спрямовувати контрактну форму трудового договору на створення умов для виявлення ініціативності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності, правову і соціальну захищеність.

Вважати обов’язковим надання додаткових порівняно з чинним законодавством пільг, гарантій та компенсацій для працівників, з якими укладено контракт. Пунктом 5.3.6 Галузевої угоди Міністерство освіти і науки України рекомендує органам управління освітою, керівникам закладів та установ освіти і науки,  не допускати укладення з ініціативи органів місцевого самоврядування в односторонньому порядку трудового договору у формі контракту з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності. Такі ж рекомендації висловлено Департаментом освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації органам управління освітою, керівникам закладів та установ освіти у пунктах 5.3.6 та 5.3.9 Угоди на 2016-2020 роки між Департаментом освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації та Дніпропетровським обкомом Профспілки працівників освіти і науки України.

Тому у випадках, коли на час набуття чинності Законом України «Про освіту», тобто станом на 28.09.2017, мали місце трудові відносини між директором загальноосвітнього навчального закладу та засновником чи уповноваженим ним органом (управлінням освіти і науки) на умовах контракту, вони можуть бути продовжені як на умовах контракту, так і на умовах безстрокового трудового договору.

Уряд Франції оголосив про заборону дітям брати мобільні телефони в школу

12.12.2017

У Франції учням заборонять брати в школу мобільні телефони. Про це пише Європейська правда з посиланням на  The Times.

Міністр освіти Жан-Мішель Бланке заявив, що заборона сприятиме поверненню дітей на спортивні майданчики.

Заборона почне діяти з вересня наступного року. Мобільні телефони будуть  будуть дозволені лише в ліцеях. На даний момент учням дозволено брати мобільні телефони в школи, але не можна користуватися ними під час уроків. “Не рідко ми дивимося на дитячий майданчик, де діти не грають у футбол, а дивляться у свої смартфони. З освітньої та педагогічної точки зору – це проблема”, – сказав Бланке.

Він визнав, що буде мало шансів переконати учнів залишити свої телефони вдома, а це означає, що їх потрібно буде здавати на вході до школи.

Критики цієї ідеї кажуть, що запровадження заборони стане кошмаром, адже батьки хочуть мати можливість зв’язатися з дитиною. Крім того, учні, ймовірно, намагатимуться ховати телефони, щоб пронести їх до школи.

25 грудня – офіційний вихідний в Україні

12.12.2017

Верховна Рада України схвалила законопроект № 5496 про оголошення вихідним 25-го грудня, коли відзначається Різдво Христове за григоріанським календарем.

Закон «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів» схвалено 16 листопада 2017 року.

Законом внесено до статті 73 Кодексу законів про працю України, якими 25 грудня (Різдво Христове за Григоріанським календарем) визнано офіційним святковим днем в Україні.

Згідно із статтею 73 Закону встановлено такі святкові дні:

  • 1 січня – Новий рік
  • 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове
  • 8 березня – Міжнародний жіночий день
  • 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих
  • 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)
  • 28 червня – День Конституції України
  • 24 серпня – День незалежності України
  • 14 жовтня – День захисника України

Законом також скасовано святковий день 2 травня та внесено зміну до статті 73, згідно з якою святковим вважається 1 травня – День праці.

За інформацією сайту Верховної Ради України

МОН імплементуватиме рекомендації Венеційської комісії щодо мовної статті Закону «Про освіту»

12.12.2017

 11 грудня 2017 року було опубліковано офіційний висновок Венеційської комісії щодо відповідності мовної статті Закону «Про освіту». Його було підготовлено за результатами роботи Комісії, а також її фінального засідання, що відбулося за участі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич у п’ятницю, 8 грудня 2017 року.

Слід відзначити, що Венеційська комісія врахувала більшість поправок МОН, висновок є збалансованим та конструктивним. Зокрема, комісія підкреслила, що «сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість для усіх громадян є законною і навіть похвальною метою держави». Також зазначено, що державна мова – чинник єдності та взаєморозуміння в суспільстві.

Важливо додати, що основним пунктом висновку є останній заключний пункт (№126), в якому консолідовано рекомендації комісії та за яким потім Рада Європи проводить моніторинг імплементації країною рекомендацій ВК.

Зокрема, в цьому пункті йдеться:

«126. Багато питань можуть негайно розглядатися через інші законодавчі акти та при виконанні ст. 7 у тому вигляді, як вона ухвалена, зокрема, через прийняття закону “Про середню освіту”. У зв’язку з цим Венеціанська комісія рекомендує, зокрема:

  • повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;
  • продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови;
  • покращити якість викладання державної мови;
  • внести зміни до перехідних положень Закону “Про освіту”, забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи;
  • звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції;
  • розпочати в межах виконання нового закону “Про освіту” новий діалог із представниками національних меншин та усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання у освіті;
  • забезпечити, щоб виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах».

Міністерство освіти і науки України, як і зазначається в рекомендаціях, планує повною мірою використати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7 Закону «Про освіту».

Враховуючи рекомендації, МОН пропонує наступні моделі імплементації ст7, що будуть прописані в Законі «Про загальну середню освіту». Моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії.  Перший критерій – вразливість мови, другий – мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова.

Отже, мають бути запропоновані  3 моделі застосування і вивчення мов для впровадження статті 7 Закону «Про освіту».

Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу поряд з українською мовою. Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, наразі громада проживає виключно в українськомовному чи російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської.

Наступна модель – для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати 2 варіанти. Перша варіант для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови.

Як і передбачено Законом, діти, чия материнська мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи. Другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп та які переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим. Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів.

Третя модель – для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови. До таких мов належить російська. Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу. Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – у сім’ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми й телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами – і українською, і російською.

Міністерство освіти і науки також розпочало роботу над поліпшенням навчання українській мові у школах з мовою навчання національних громад. Спільно з меншинами МОН працює над подальшою розробкою різних навчальних підходів з урахуванням освітніх потреб дітей. Основна мета – забезпечити достатній рівень володіння державною мовою, водночас зберігаючи якісне навчання різних предметів як державною, так і рідною мовами.

Міністерство також погоджується з тим, що питання звільнення приватних шкіл від нових мовних вимог – відповідно до статті 13 Рамкової конвенції – не врегулювано в Законі «Про освіту», і це можна буде зробити у Законі «Про загальну середню освіту».

МОН вдячне Венеціанській комісії, що запит на підготовку аналізу українського законодавства на його відповідність існуючим міжнародно-правовим стандартам було опрацьовано в стислі терміни, а зауваження української сторони були відображені в фінальному висновку.

Україна готова й надалі співпрацювати з відповідними експертними органами Ради Європи задля розвитку законодавчої бази у сфері забезпечення прав національних меншин. Крім того, Україна закликає партнерів-сусідів до конструктивного діалогу.

Інформує прес-служба МОН України

Програму безплатного харчування дітей у львівських дитсадках та школах продовжили

11.12.2017

Безоплатне харчування у школах міста отримують учні початкової школи, а також дошкільнята й учні старшої школи з соціально незахищених і пільгових категорій населення. На сесії ЛМР прийняли рішення про затвердження такої програми на наступний рік. Повідомляє Львівська газета.

«Ця програма у місті Львові функціонує вже 2 роки. Депутати погодили її і на наступний рік. Справа в тому, що ще у 2014 році, наприкінці року, було прийнято закон, відповідно до якого безкоштовне харчування за рахунок державних коштів змогли утримувати учні 1-4 класів із малозабезпечених сімей або які навчаються в інклюзивних класах і, звичайно, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування. Інші категорії дітей, які досі харчувалися безкоштовно, були позбавлені такої можливості. Тож місто ухвалило програму безоплатного харчування учнів у школах і в дитсадках Львова. Це учні 1-4 класів, діти з малозабезпечених сімей 5-11 класів, діти з багатодітних родин у школах і садочках, а також діти-учасників Революції гідності, які постраждали. Вартість харчування, відповідно до тих кошторисних призначень, які є на 2018 рік, становитиме приблизно 11 грн. для учнів 1-4 класів і дітей з багатодітних родин, і для дітей із малозабезпечених сімей така вартість харчування становитиме 13 грн. 10 коп. Змін ніяких немає. Вартість харчування зможемо переглянути тільки коли буде відбуватися уточнення до бюджету, у зв’язку з прийняттям державного бюджету України», – зазначила Зоряна Довганик, начальник управління освіти Львівської міської ради.

Програма поширюється на:

  • Учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Львова, яких на сьогодні нараховують 32 711;
  • Дітей із багатодітних сімей, що виховуються у дошкільних навчальних закладах м. Львова, яких на сьогодні нараховують 2 846;
  • Дітей із багатодітних сімей, що навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах м. Львова, яких на сьогодні нараховують 5 741;
  • Учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»,  яких на сьогодні нараховують 612;
  • Дітей постраждалих учасників Революції гідності.

Фінансування цієї програми здійснюють із бюджету міста Львів.

У Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті відбувся «Ярмарок професій»

11.12.2017

Допомогти свідомо обрати майбутній фах, навчити орієнтуватися у світі професій, надати інформацію про особливості й переваги актуальних  робітничих професій, сприяти тому, щоб уже сьогодні майбутні випускники грамотно будували свій професійний план – така мета профорієнтаційного заходу під назвою «Ярмарок професій», який відбувся на педагогічному факультеті Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

До університету завітали випускники різних шкіл міста та району.

З вітальним словом до гостей заходу звернулася декан педагогічного факультету, професор Наталя Ігнатенко, яка розповіла про престижність факультету, спеціальності за якими здійснюється навчання, наголосивши на численних культурних і наукових заходах, у яких беруть участь студенти та надала необхідні поради для того, аби студентське життя проходило максимально комфортно та легко.

Потенційні абітурієнти дізнались також про міжнародні програми, що діють в Переяслав-Хмельницькому університеті, про які розповіла керівник Міжнародного відділу Оксана Ковтун.

Перед гостями також виступили заступник декана педагогічного факультету Микола Волковський, доктор мистецтвознавства Тетяна Мартинюк та кандидат педагогічних наук Ольга Стрілець, які окремо зупинились на різнобарвності студентського життя на факультеті. Тут створено умови для самостійного вдосконалення знань у вільний від навчання час, розвитку їх захоплень, усі бажаючі можуть зайнятися громадською діяльністю, спробувати себе у студентському самоврядуванні, різноманітних гуртках, секціях, клубах та центрах за інтересами.

Також випускники ознайомилися з аудиторіями  університету, переглянули виставки  художніх робіт студентів та викладачів кафедри мистецьких дисциплін та методик навчання, побували в творчих майстернях, відвідали майстер-класи.

Завершилась зустріч із випускниками святковим концертом за участю студентів та викладачів педагогічного факультету. Майбутні абітурієнти з великим задоволенням зустрічали кожен виступ учасників концерту.

Випускники були задоволені такою зустріччю, адже дізналися багато корисного. Переконалися, що, обираючи професію, необхідно враховувати свої здібності, особисті та громадські інтереси, зрозуміли, що значення професії у житті людини залежить не стільки від характеру роботи, скільки від того, як до нього ставиться сама людина, наскільки професія відповідає її потребам і можливостям.

Ольга Науменко

У Львові відбувся Форум інноваційної освіти INED

11.12.2017

Днями у у Львові відбувся Форум інноваційної освіти INED. Понад 200 вчителів та  20 спікерів зі всієї України обговорювали інновації та зміни в освіті України, що можна реалізовувати вже зараз. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

Форум Інноваційної Освіти – це майданчик для обміну ідеями, досвідом, практиками втілення інновацій у школах. Форум – це можливість масштабувати кращі практики Україною, створювати партнерські проекти, разом рухатись у напрямку розвитку шкіл і освіти в країні.

«Для мене цей форум є проявом і прикладом однієї із найважливіших цінностей у житті – співпраці і солідарності. Ми в УКУ дуже віримо у співпрацю, бо все те, що ми маємо, і все те, що ми робимо, є насправді результатом співпраці тисяч людей, сотень організацій і інституцій, – зазначив під час вітального слова Тарас Добко, перший проректор Українського католицького університету, ініціатор проекту «Простір освітніх ініціатив». – Мені здається, що освітяни як ніхто інший повинні розуміти цінність співпраці, особливо у часи радикальних змін. У суспільстві, де нерідкими є конфлікти, є багато недовіри, ми повинні творити майданчики та нагоди для зустрічей і для взаємодії людей доброї волі. Я сподіваюся, що наш Форум стане місцем спілкування і ділення тим, що ми маємо найкраще, що ми робимо найкраще».

Організатори Форуму: Львівська міська рада, Центр інноваційної освіти «Про.Світ», проект Українського католицького університету «Простір освітніх ініціатив» за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні та Impact Hub Odessa.

«Я переконаний, що всі, хто тут сьогодні є, знають, що освіта є насправді ключовою у розвитку міста, країни. Але є ще одна річ: що саме освіта у великій мірі робить візерунок розвитку, – наголосив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку. – Наше найважливіше завдання є показати, що саме вчитель є ключовою людиною, яка творить візерунок міста, тому що він творить тих людей, які творять місто. Тому, коли в одній залі збирається така кількість вчителів зі всієї країни, я переконаний в тому, що буде велика перемога. Чого Вам і бажаю: маленьких і великих перемог».

Протягом дня учасники Форуму брали участь у майстер-класах та панельних дискусіях.

«Майже два роки тому ми збиралися у цій залі і говорили про те, що кожен вчитель є міністром освіти у своєму класі. Це є дійсно так, нічого не змінилось. Але ми зрозуміли, що є ще одна річ, про яку варто говорити. Ця річ – це культура взаємодії між вчителями. Ця річ – це середовище, яке існує у школі. І червоною ниткою цього форуму є культура співпраці в школі. І я говорю про те, аби змінити цю культуру і створити середовище, яке сприятиме інноваціям. Україна унікальна, бо різноманітна. Тут зібралися люди з різним досвідом, і ним треба ділитися», – зазначила Лілія Боровець, співзасновниця Центру інноваціної освіти «Про.Світ».

Газета училища

Фотогалерея

img_2098

Календар

Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архіви новин

Опитування

Як би ви оцінили наш сайт?

Переглянути результати

Loading ... Loading ...

Статистика сайту

Анализ веб сайтов