З кожним роком сучасна молодь хоче все більше й більше дізнатися про минуле і сучасне свого краю.Учні ВПУ№25, які мешкають у гуртожитку  також вирішили долучитися до  вивчення та збереження українських традицій. 13 грудня одне з великих та улюблених свят — день св. Андрія Первозванного, або, як у народі на­зивають, свято Калити, тому разом з вихователькою гуртожитку Наталією Іванівною Обертюк  вони організували захід.

З цим днем пов’язана значна кількість різноманітних звичаїв, обрядів і повір’їв, а також угадування майбутньої долі, ворожіння, ритуальне кусання калити. Від нього віє чарівною язичеською стихією.

Вечорниці відбулись в читальному залі бібліотеки за участю вихованців ВПУ№25. Ведучі свята постарались на славу! Ніби розсунулись рамки часу і присутні поринули у старі добрі часи, коли молодь збиралася напередодні Святого Андрія на веселі вечорниці…

Українське народне прислів’я стверджує, що “сумний грудень усвято і будень”. Та це прислів’я не для нашої молоді. Адже саме в груднімолодь збирається майже щодня.  Саме свято Святого Андрія відсвяткували учні нашого гуртожитку молодіжними конкурсними веселими вечорницями.   Ведучі ( Соляр Максим, Кочан Ольга, Мельник Ольга, Лисайчук Валентина та  Бойко Тетяна) розповідали про історію свята Андрія, оповідали різні історії, які чули від своїх мам та бабусь, жартували та ворожили.

Відбулось і головне дійство свята-кусання калити. Парубки були активними учасниками цього обряду. Дуже гарно вжились у роль пана Коцюбинського та пана Калитинського учні першого курсу Багрій Максим та Гловюк Володимир.

Завітала на нашу гостину і Циганка,(її роль виконала Венгренюк Вероніка) з конкурсами та загадками для учасників дійства.

А ще було цікаво і те, що на закінчення свята ведучі всіх пригощали варениками та пирогами, які учні приготували власноручно.

Ігри та забави, які ожили перед нами цього вечора ніколи не підуть у забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам’ять про минуле. Тож бережімо цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам’яті!

Прес-служба ВПУ № 25